(098) 035-78-13
готовых проектов домов онлайн!

Місто європейського Ренесансу

Худицький В. Місто європейського Ренесансу Строительство и реконструкция 5 сентября 2003 (№ 9) С. 44

На початку жовтня цього року місто Жовква святкуватиме 400-річчя надання йому Магдебурзького права. У рамках підготовки до цієї дати два роки тому було прийнято державну програму відновлення Жовкви, розраховану на 20 років. Але вже сьогодні тут проведено чимало реєстраційних та відновлювальних робіт, їх організація може служити прикладом для інших українських малих міст.

Значний внесок у відновлення міста зробив Жовківський центр міського розвитку «Світло культури».

Історія Жовкви
Далеко не кожне місто могло отримати такі почесті права, як невелике, щойно зведена Жовква (у польській транскрипції - Жолква), - розповідає директор Центру міського розвитку Михайло Кубай. Безпосереднім приводом для такого відзначення стала перемога гетьмана Станіслава Жолкевського над шведською армією у боях під Ревелем. Високий рівень культури, освіченість, толерантність засновників цього населеного пункту сприяли побудові міста на основах гуманізму епохи Ренесансу, залученню до розбудови міста кращих європейських архітекторів і художників.
Жовква була побудована як приватне місто-резиденція в кінці XVI - початку XVII ст. на землях села Винники. Проектували і будували місто архітекто-риіталійці Паоло де Дуката Клеменсі (відомий як Павло Щасливий) і Паоло Домінчі (Павло Римлянин). Завершував спорудження міста у 40-х pp. XVII ст. Амброзіо Нутклаус Ваберене (Амброзій Прихильний). Для розпланування міста-фортеці з замком було застосовано ренесансну концепцію «ідеального міста» за пропорційною схемою відомого італійського теоретика П'єтро Катанео.
Тут проживали три найбільші громади: українська (русинська), польська та єврейська. А також незначна кількість вірмен, татар, їх наявність була врахована при розплануванні міста архітекторами, зокрема, були передбачені громадські культурні центри. Кожний з них мав храм, школу, притулок для бідних, шпиталь, громадську криницю та інші необхідні речі.

Концепція відновлення забудови
Проект концепції відновлення міста розроблено у 1999-2000 pp. Жовківським центром міського розвитку «Світло культури». Проект концепції пройшов рецензію провідних вчених Львова, Києва. Схвалили його Іван Могитич, академік, директор «Укрзахідпроектреставрації»; Андрій Рудницький, колишній завідуючий кафедрою реставрації «Львівської політехніки», а також Ольга Пламеницька та Тетяна Тригубова, фахівці інституту історії та теорії архітектури м. Києва та інші. Після цього концепцію погодили у відповідних інстанціях: консультативній раді Державного історико-архітектурного заповідника у Жовкві, районному та обласному управлінні архітектури, Держбуді України. І лише потім її затвердила сесія міської ради м. Жовкви.
На початку 2000 р. заступник голови львівської облдержадміністрації Володимир Герич запропонував розробити на його основі довгострокову державну програму відновлення Жовкви. Вона включала в себе список пам'яток, які передбачалось відновити, містила чіткі терміни виконання запланованих робіт, необхідні для цього кошти. Загалом, на її реалізацію потрібно було близько 170 млн. грн. Але отримати такі кошти з державної казни нині нереально. З державного бюджету пропонувалося виділити 8%, 16% - з місцевих бюджетів, а решту пропонувалося шукати самим. Державним коштом передбачалося відновлення пам'яток національного значення: замкового комплексу, міської площі, міської інфраструктури, розробку проектної документації. На таких умовах документ пройшов усі погодження у Кабінеті міністрів і був підписаний урядовою постановою за номером 517 від 4 травня 2001 р. «Про затвердження комплексної програми збереження і відтворення історичного архітектурного середовища міста Жовкви».
Генпроектантом робіт було визначено державний інститут проектування міст «Містопроект». Одне із найскладніших завдань - виконання проектів реставрації площі Вічевої, реставрацію фрагментів замку та деяких інших об'єктів доручили Інституту «Укрзахідпроектреставрація». Авторами проектів виступили майстерні Уляни Піхурко та Лідії Горницької. Завдяки наполегливості та принциповості фахівців цього інституту, роботи у замку, як і на інших об'єктах, набули наукового значення.
Внутрішнє подвір'я замку за кілька століть у окремих місцях «підросло» більш ніж метр у висоту. Щоб відреставрувати замкові корпуси з їх порогами і двірними прорізами, іншими елементами потрібно було понизити відмітку подвір'я, - говорить Володимир Накопало, архітектор «Укрзахідпроектреставрації». - Це відкриває можливість для повноцінної реставрації і експонування замкових корпусів. А оскільки на ці роботи потрібні були чималі кошти, то нам пропонували відмовитись від цієї ідеї, з чим ми категорично не погодилися. Ще за австрійських часів замок фактично було засипано землею, в результаті його масштаби здеформовано, замок втратив той острівець, на якому він виділявся. Ми хотіли б у майбутньому відтворити замковий рів, звідний міст, що дало б можливість повернути пам'ятці первісний вигляд і красу.
Найбільшою проблемою малих містечок, як вважає Михайло Кубай, є стан інженерних комунікацій. Поверхневе виконання ремонтних робіт, замощення вулиць та площ плиткою, фарбування фасадів будинків дешевими фарбами лише нашкодило б справі. Це може призвести до того, що місто втратить ідентичність історичного середовища. Цього допускати було не можна, бо який сенс іноземному чи вітчизняному туристу витрачати гроші, щоб побачити новеньку бетонну плиточку, гладенькі фасади тощо. Людям потрібні збережені історичні пам'ятки, правдиве історичне середовище та архітектура, лише це може привабити.

Процес відновлення
Із житлової забудови у межах міських мурів збережено близько 30%, вона перебуває у жахливому стані. Через постійні підтоплення стіни і несучі конструкції перебувають у аварійному стані, відбувається деструкція кладочних матеріалів. Нині завершено роботи над розробкою містобудівної документації, нею передбачено відновити втрачену планувальну структуру міста. Історичні ділянки, де проживали колись міщани, планується віддати під забудову мешканцям міста. Вони будуватимуть собі житло на другому поверсі та мансарді. Перші поверхи та підвали планується віддати під тогівельні площі, бари, а на прилягаючих територіях будуть господарські будівлі, гаражі, майданчики для дітей тощо. Така функція відповідає історичним умовам господарювання. Треба відновити хоча б частину тих оборонних споруд, башти і брами, які є важливою домінантою міста, його атракцією, яка надає міс-ту відповідного вигляду.
У Жовкві заплановано створити три великих музейних комплекси. Частину замку планується перетворити на великий історико-художній музей, який функціонуватиме на правах філії Львівської картинної галереї. Є плани перетворити в майбутньому замок під культурно-туристичний центр. А у подвір'ї замку - організувати кінний театр. Наступний важливий об'єкт - одна із найбільших і найкрасивіших у Європі ренесансних оборонних синагог. Є рішення про створення тут центру-музею єврейської культури Галичини, де могла б розміститися єврейська культурна спадщина. А ще планується зарезервувати територію, де був давній винниківський двір з його парковими комплексами, під музейний комплекс Богдана Хмельницького. Не тільки відновити оборонний двір, а й зробити там музейні експозиції.

Цікаві знахідки
За словами Юрія Лукомського, ар-хітектора-археолога інституту українознавства Національної академії наук України, зараз спеціалісти працюють над підготовкою Жовкви до святкування 400-ліття Магдебурзького права. Нині закінчено рятівні розвідницькі роботи на історичній ринковій площі, з'ясовано стан збереження і локалізовано рештки старої ратуші. Нещодавно на замов-лення інституту «Укрзахідпроектре-ставрація», завершили дослідження у дворику жовківського замку.
Історія замку насичена різними подіями, тут було дуже багато цікавого. Замок кілька разів руйнували і відновлювали. У попередні десятиліття тут розміщалася військова частина, яка вплинула на стан збереження і функцію пам'ятки.
На площі відкрито дуже цікавий круг правильної форми, який знаходиться на головній осі площі у діаметрі 3 м 60 см. Є здогадка, що це колись було лобне місце. Але на жодних картах воно не позначене. Спеціалісти датують його XVII ст., вочевидь лобне місце стосується ще королівської Жовкви, про це свідчать деякі відомі гравюри.

Туризм - заробіток для міста
Жовква - визначна пам'ятка трьох народів: українського, польського та єврейського. Сьогодні основу туризму складають польські туристи, які відносять це місто до своєї історичної спадщини. Подорожуючи трасою Львів-Варшава, мандрівники дуже часто на годину чи дві заїжджають до Жовкви, де відвідують костел, оглянуть місто і поїхали... Приїздять сюди й українці -мешканці Польщі, які у свій час були виселені звідси. Розвинутим є сакральний туризм - до Крехівського монастиря, розташованого звідси за 12 км. Неподалік містечко Белз з його чисельними єврейськими пам'ятками. Є великий шанс у зеленого - сільського туризму, бо місто перебуває у центрі дуже цікавого регіону Розточчя, де збережено багаті природні ресурси, дерев'яна архітектура та інші пам'ятки.

 
Поиск проекта:
Поиск проекта по коду:


НАШИ ПРОЕКТЫ
НАШИ ПРОЕКТЫ | проектов домов
Проект недели
Проект недели | проектов домов
Код: 020-10
Общая площадь: 247.31 м.кв
Жилая площадь: 98.22 м.кв
 
Проект месяца
Проект месяца | проектов домов
Код: Z99
Общая площадь: 126.9 м.кв
 
Стоимость: 9960 грн.
Проект года 1
Проект года 1 | проектов домов
Код: Zx24
Общая площадь: 166.1 м.кв
 
Стоимость: 13920 грн.
Проект года 2
Проект года 2 | проектов домов
Код: h-217
Общая площадь: 217.45 м.кв
Жилая площадь: 109.87 м.кв
 
Проект года 3
Проект года 3 | проектов домов
Код: 005-08
Общая площадь: 260 м.кв
Жилая площадь: 124 м.кв
 
 
 
 
g